+\– EP
Любителів екстремально важкої музики потішить наступна новина: молода київська група +\– (заснована в 2005 році) випустила свій дебютний EP (міньйон). Це перший в Україні реліз подібного типу: якщо в Росії видавати пілотні міньйони вже звично, то українськігрупи, як правило, можуть презентувати свою творчість тільки через Інтернет. Це, звісно, добре, оскільки безплатно, але якість MP3 все ж нижча, а для металу, особливо такого ґатунку, якість запису – понад усе. А тут на комерційному лейблі „Moon records“ вийшов перший„важкий“ диск, ще й геть не форматний. Щоправда, накладом лише в 500 примірників.Жанр групи критики визначають порізному: арт-кор, пост-хардкор, навіть емо-кор, але конвенційно за +\– закріпилася слава виконавців маткору (mathcore). Не лякайтеся, „мат“ – це не від російського мату. Це – від математики: йдеться про те, що партії інструментів будуються не абияк за велінням музи, а чітко прораховуються за допомогоюпевного математичного алгоритму. Тобто маткор – це точка дотику алгебри з гармонією на сцені важкої музики (існують, звісно, й подібні електронні експерименти, але не про них зараз мова).Щоправда, перевірити, наскільки ця інформація відповідає дійсності, наразі складно, оскільки жодних алгоритмів ні в блозі, ні на сайті музиканти не подали, та й взагалі ні про яку математику ніде,крім назви не згадують. Власне, про науку нам нагадує тількиколаж на обкладинці, зате про всю зразу: від інженерії до гендерних студій. Музика ж натомість відсилає радше до емо.Вона настільки насичена технічно й емоційно, що легко забути, що з інструментів у групі тільки одна гітара, бас і ударні.Складнючі рифи гітари, перевантаженої подвійною педаллю, шалений темп, надривний вокал (то чистий, то гроул, то скрім) та часті ритмічні збивки (зовсім як в ранньому death-металі) з першоїсекунди змушують зрозуміти, що ця музика – точно не для релаксації. Разом із тим вона не справляє враження тупої січки, якої досить на теперішній навколохардкорній сцені – рифи достатньо інтелектуальні, щоб відсилати навіть до progressive. В пісні „Уйти навсегда“ накілька секунд з’являється бек-вокал, який на фоні загальної напруги сприймається просто як ангельська пісня і свідчить про те, що музикантам не йдеться тільки про максимальну важкість звучання, але також і про естетику. Взагалі звучання несподівано збалансоване, „жесть“ не забиває музики як такої. Та і якість запису достойна всіх похвал. Диск відкриває intro – кавалок звукоряду з якогось бандитського (подейкують) фільму, де ми чуємо фрагмент дискусії: один голос стверджує, що ми „have to remain rational, logical“, а інший заперечує, що „it doesn’t work that way, it’s not how people really are“. Далі слідують чо-тири пісні, написані спеціально для цього промо-релізу: „Animal“, „Уйти навсегда“, „Нет больше сил“ та „От белого к чёрному“, які вже своєю назвою свідчать про перемогу емоційної складової над раціональною (а музика й тексти це підтверджують). Як бонус на диск поміщено ще дві ранні пісні („Время“ і „Кристаллы“) в демозаписі – вони набагато слабші і текстом, і музикою, але зате вигідно відтіняють новий матеріал, демонструючи швидку еволюцію групи. Найдовша пісня триває трохи більше 3 хвилин, але дляцього жанру й півтори хвилини – звична річ. Загальна тривалість промо – 17 хвилин, але матеріал цілком репрезентативний, а непідготованому слухачеві й того буде задосить.Диск однозначно рекомендується всім, кого не лякає важкий (дужеважкий) метал і кого цікавлять свіжі досягнення української сцени. Його можна завантажити з Мережі (лінки знаходяться на офіційному блозі гурту community.livejournal.com/pm_music).
Крім страху перед важким звуком протипоказань для цього альбому немає, але й той не повинен заважати потішитися за комерційний поступ української метал-сцени.
Автор: efandy
Читать оригинал: http://ukrzurnal.eu/ukr.archive.html/316/